четвер, 25 жовтня 2018 р.

Методичне об’єднання вчителів інформатики

19 жовтня 2018 року на базі Томашгородького НВК школа І-ІІІ ступенів – ліцей проведено методичне об’єднання вчителів інформатики загальноосвітніх навчальних закладів району з теми «Використання технологій Веб 2.0» та школа молодого вчителя з теми «Особливості ведення ділової документації вчителями інформатики в умовах нової української школи». На засіданні розглянуто ряд питань та представлена практична робота закладу з учнями:
1. Інновації у використанні інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі. (Доповідь: Андріяшина Л.М., вчитель інформатики Томашгородського НВК школа І-ІІІ ступенів-ліцей).
2. Використання технологій Веб 2.0 на уроках інформатикию (Виступ: Ковтун Н.М., вчитель інформатики Томашгородського НВК школа І-ІІІ ступенів-ліцей)
3. Робота з навчальними програмами і пояснювальними записками до них. Ведення шкільної документації. (Кулинич Г.І., голова школи молодого вчителя)
Відвідано
- Урок в 3-Б класі з теми «Роль інформації в житті людини. Види інформації за способом подання» ( вч. Ковтун Н.М.)
- Урок у 8 класі з теми «Практична робота №4. Створення текстового документа, що містить різні об’єкти» (вч.Андріяшина Л.М.)
4. Проведено майстер-клас на тему «Реалізація базових алгоритмічних конструкцій (слідування, розгалуження, повторення) в середовищі візуального програмування при вирішенні прикладних завддань» (Голиш І.М., голова МО, вчитель Рокитнівського НВК «Школа І ступеня-гімназія»).
5. Проведено анкетувавання молодих спеціалістів з питання «Якої допомоги ви потребуєте?»

четвер, 26 жовтня 2017 р.

20.10.2017 - Методичне об’єднання вчителів інформатики

20 жовтня 2017 року на базі Вежицького НВК «ЗНЗ І-ІІІ ступенів-ДНЗ»  проведено методичне об’єднання вчителів інформатики  загальноосвітніх навчальних закладів району та школа молодого вчителя. На засіданні розглянуто ряд питань та представлена практична робота закладу з учнями:
  1. «Сучасний урок у контексті компетентнісного підходу.». (Ющук М.П., вчитель інформатики Кисорицької  ЗОШ І-ІІІ ст).
  2. «Модель компетентнісно-зорієнтованого уроку». (Федорович Л.В.  вчитель інформатики Сновидовицької ЗОШ І-ІІІ ступенів)
  3. Майстер-клас «Методика розв'язування олімпіадних задач методом динамічного програмування» (керівник МО вчителів інформатики)
  4. Проведено урок «Особливості побудови й опрацювання векторних зображень. Побудова зображень з графічних примітивів», 6 клас.
  5. Відвідали виховний захід з інформатики «Подорож морями інформатики». 
  6.  
     

пʼятницю, 21 липня 2017 р.

Оприлюднено нову програму Інформатика. 5-9 класи

Оприлюднено нову програму Інформатика. 5-9 класи

Міністерство освіти затвердило оновлені навчальні програми для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Відповідний наказ підписаний міністром освіти Лілією Гриневич.
Ключові зміни оновленої програми Інформатика. 5-9 класи.
Робочою групою було розглянуто всі пропозиції щодо зміни програми, які надійшли від громадськості через платформу ЕдЕра. Певна частина пропозицій не могла бути задоволена в рамках теперішнього процесу, наприклад, щодо поділу інформатики на два предмети; ці пропозиції відхилено.
1. Розкрито компетентнісний потенціал навчального предмета, у пояснювальній записці наведено таблицю, де вказано, як розкриваються в предметі ключові компетентності.
2. Пояснено, як відображуються в предметі наскрізні змістові лінії.
3. У кожній темі розкрито компетентнісні результати навчання згідно зі структурою компетентності, за складниками: знаннєвим, діяльнісним, ціннісним. Стовпець очікуваних компетентнісних результатів наведено зліва, стовпець змісту навчального матеріалу – справа.
4. Видалено частини пояснювальної записки, що не стосуються власне навчального предмету, наприклад посилання на санітарні норми.
5. Видалено кількості годин, що відводяться на вивчення окремих тем, однак до пояснювальної записки додано вимогу, що на вивчення тем лінії &laqlaquo;Основи алгоритмізації та програмування» має відводитися не менше 40% навчального часу у 5–8 класах і не менше 30% навчального часу у 9 класі.
6. З усіх класів видалено теми «Повторення вивченого» та «Проектна діяльність». Проектну методику рекомендується застосовувати протягом всього навчального року, а не однієї теми.
7. Виконано такі перенесення тем між класами:
a. Матеріал теми «Служби та ресурси Інтернету» із 6 класу поділено між 5 та 7 класами; роботу з електронною поштою перенесено в 7 клас.
b. Комп’ютерну графіку перенесено з 8 класу у 6-й.
c. Тему «Текстовий процесор» перенесено з 9 класу у 8-й та перейменовано.
d. Тему «Створення та публікація веб-ресурсів» перенесено з 9 класу у 8-й.
e. У 9-й клас додано теми «Основи баз даних» і «3D-графіка».
8. Впорядковано матеріал в темах, що вивчаються концентрично: у текстовому процесорі в 5 клас перенесено роботу зі списками, а в табличному процесорі діаграми тепер вивчаються лише в 9 класі.
9. Уникнуто надмірної деталізації змісту навчального матеріалу та вимог до навчальних досягнень.
10. Додаток із переліком компетентнісних задач винесено в окремий документ.
11. З метою дотримання міжпредметних зв’язків робочій групі з оновлення програми з математики запропоновано перенести теми «Координатна площина» та «Від’ємні числа» у 5 клас.

Навчальна програма Інформатика. 5-9 класи

середу, 11 січня 2017 р.

Інноваційні технології навчання на уроках інформатики.

З метою успішного розв’язання проблем впровадження інноваційних ттехнологій навчання на уроках інформатики всі вчиелі інформатики намагаються поєднувати в своїй роботі різні методи, прийоми та технології. І я не виняток в цьому.
На уроках інформатики я застосовую різні технології.
Групову (колективну) технологію.
Ця технологія навчання передбачає організацію навчального процесу, за якої навчання здійснюється в процесі спілкування між учнями (взаємонавчання) у групах. Група може складатися з двох і більше учнів, може бути однорідною або різнорідною, постійною і мобільною.
Наприклад, вивчення такої теми, як «Комп’ютерна мережа Інтернет» проводжу, використовуючи роботу в групах. Перед початком вивчення теми учні розподіляються в групи, кожній з яких повідомляється її тема. Кожна група отримує завдання підготувати та розкрити решті учням свою тему. Методи, форми, засоби для цього учні обирають самостійно. Вони опрацьовують теоретичний матеріал, готують презентації, підбирають тестові завдання, які потім я використовую для перевірки рівня засвоєння даного матеріалу. Роль кожного члена в групі розподіляється учнями також самостійно.

       Технологію індивідуалізації процесу навчання.
 Це організація навчального процесу, при якій вибір педагогічних засобів та темпу навчання враховує індивідуальні особливості учнів, рівень розвитку їх здібностей та сформованого досвіду. Прикладом технології індивідуалізації процесу навчання є проектний метод.
Я застосовую такі проектні методи:
  • особистісні, парні, групові (за кількістю учасників)
  • короткочасні, середньої тривалості, довготривалі (за часом проведення).
Короткочасні проекти використовую в межах одного уроку, наприклад, при вивченні теми «Текстовий процесор», коли за обмежений час учні повинні створити статтю в газету з певної теми та оформити її засобами Microsoft Word.
Проекти середньої тривалості пропоную як залікові роботи в кінці певної теми. Так,  по закінченні теми «Презентації Power Point» учні демонструють свої презентації.
Довготривалі проекти виконують учні з високим рівнем навчальних досягнень на протязі, як мінімум, одного семестру для захисту їх на державній підсумковій атестації з інформатики в 11 класі. Це були електронні підручники з різних навчальних предметів, бази даних учнів школи, випускників.

Ігрові технології навчання.
Ще однією ефективною формою навчання є ділова гра.
Види ігор: навчальні, тренувальні, узагальнюючі, пізнавальні, виховні, розвиваючі, репродуктивні, продуктивні, творчі.

Високий ефект дають ділові ігри, спрямовані на розв’язання профільних задач.
Наприклад, під час вивчення тем «Текстовий процесор», «Електронні таблиці», «Бази даних» учні працюють як представники фірм, рекламних агентств, організацій тощо. Діти створюють та представляють прайс-лісти, рекламні проспекти, бейджики, візитки і т.д., подають фінансові звіти, таблиці й діаграми, що інтерпретують їхні фінансові успіхи.
На різних етапах уроку я застосовую такі елементи гри:
1.     «Розгадай кросворд».
2. «Мозаїка» (потрібно з окремих фрагментів скласти програму з використанням процедури для розв’язування певної задачі).
3.  «Вияви фантазію» (наприклад, намалювати комп’ютер, використовуючи тільки певні геометричні фігури (трикутники, чотирикутники тощо)).
4.     «Урок інформатики моїми очима» (думки учнів на тему «Якби я провів урок інформатики»).
Засвоєння й закріплення матеріалу відбувається в кілька разів швидше, якщо використовується такий метод навчання, як ділова гра.

Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної активності за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів.
Я використовую такі інтерактивні технології:
1)  «Мозковий штурм». Учні по черзі висловлюють всі свої думки з приводу поставленого питання.
2) «Ажурна пилка». Це метод, що поєднує і групову, і фронтальну роботу. Малі групи працюють над різними завданнями, після чого переформовуються так, щоб у кожній новоствореній групі були експерти з кожного аспекту проблеми.
Робота в змінних групах (парах) дає непоганий результат при вивченні нового матеріалу.
Наприклад, при вивченні теми «Електронні таблиці. Введення, редагування, форматування табличних даних» спочатку формується три групи. Перед кожною сформованою групою ставиться завдання – опрацювати новий матеріал. Наступний етап – робота в змінних групах для обміну одержаними знаннями. Пари тричі формуються з учасників різних груп. Таким чином кожен з учнів має змогу виступити як у ролі вчителя, так і в ролі учня. Це хороші умови для розвитку самореалізації особистості учня.
3) «Мікрофон». Учні швидко по черзі висловлюються з приводу проблеми, передаючи один одному уявний “мікрофон”. Один учень може почати відповідь, а інший – доповнює, завершує відповідь.
4)«Навчаючись учу». Кожен учень отримує картку з частиною інформації з даної теми, опрацьовує її, доповідає однокласникам і вислуховує їх розповідь.
 5) «Незакінчене речення» («кодування відповіді»). Учням пропонується перелік запитань у вигляді незакінчених речень та перелік відповідей. Діти повинні встановити відповідність між першим та другим списками.

Мультимедійні технології пов’язані із створенням мультимедіа-продуктів: електронних книг, енциклопедій, баз даних. У цих продуктах об’єднуються текстова, графічна, аудіо- та відеоінформація, анімація.
Сьогодні розроблені програми для підтримки навчання будь-якого предмету (математики, фізики, хімії, іноземних мов і т.д). При вивченні теми «Прикладне програмне забезпечення навчального призначення» ми приділяємо увагу таким програмам.
Використовуємо їх і при проведенні інтегрованих уроків, зокрема уроків математики та інформатики.
Дуже широко використовую контролюючі програми для проведення комп’ютерного тестування, яке підвищує мотиваційну складову набуття учнями нових знань.
Практичний досвід використання систем тестування показав, що результати тестування стимулюють пізнавальну активність учнів. Перевагою тест-програм є абсолютна об’єктивність в оцінці знань.
Тестування дозволяє перевірити весь обсяг знань з теми за короткий термін часу. Учні знаходяться у рівних умовах, високим є рівень надійності, об’єктивності.
Комп’ютер значно розширив можливості подання інформації. Застосування графіки, кольору, звуку, інших засобів мультимедіа дозволяє відтворити не тільки запитання тесту, а його оформлення.
Учні більш охоче відповідають комп’ютеру і якщо отримують невисоку оцінку, то мають велике бажання скоріше її виправити.
Але постійне використання тестування для контролю знань не є доцільним. Це призводить до того, що учні звикають до цієї форми контролю й через це не розвиваються. Крім того, тести не завжди враховують індивідуальні та психологічні якості учня.
Тому тестування не може розглядатись як абсолютний, універсальний метод контролю. Поряд з тестуванням слід використовувати традиційні засоби контролю (співбесіди, письмові контрольні роботи.)

Мережеві технології призначені для спілкування, доступ до баз даних через мережу Інтернет. Я застосовую такі форми мережевої комунікації:

  • Електронна пошта;
  • Системи миттєвих повідомлень;
  • Спільна робота в мережі.